|
Проспекти турагенств створюють своєрідний імідж Балі, як райського куточку світу. Щось типу «Балі — це найрайовіший рай на Землі». А що за рай і чому рай — не уточнюють. Я теж мав власне уявлення про цей острів, сформоване туристичними проспектами і путівниками, але реальність значно відрізнялася від того, що там на мене чекало. Хоча побачене мною не відповідало очікуванням, я не розчарований. В міру брудний, відносно дешевий, без псевдолоску. Краще, ніж я очікував. А головне — там є океан, хвилі і серфінг.
отже, really rocks!
Ці прапори позначають місця «зворотньої течії», яка може винести в океан.
Коли вперше виходиш на пляж і бачиш такі прапорці,
можна засмутитися, типу,
от блін,
припхався за десять тисяч кілометрів, а купатися не можна.
Прибуваючи на Балі, будте готові побачити купи сміття на берегу.
Це сміття ввечері зливою змило в море, а потім вночі знову викинуло на берег.
Навіть, якщо море виглядає таким,
будьте готові плавати в пластиковому супі.
Да, ми добряче засрали планету.
Все сміття, що викидає на берег, за день-два прибирають і вивозять.
Його потім, мабудь, знов змиває сильною зливою в море, море викидає на берег...
Кругообіг сміття на окремо взятому острові.
Хоча плавати в пластмасовому бульоні дещо незвично, а інколи і неприємно,
задоволення і мегафан від серфінгу вам гарантовані.
Адже тут є всі умови для серфінгу.
Принаймні, для початківця.
Постійно тепла, +28С вода.
Дно без каміння і коралів, довгі хвилі.
Для опанування початкових навичок є 2 опції: спеціалізована серфшкола або приватний «пляжний» інструктор.
Якщо раніше ви бачили дошку лише на малюнку і в магазині в «Глобусі», краще обрати школу.
Як правило, двох занять в групі цілком достатньо.
В школі вам виділять шафку для речей, видадуть відносно нові дошки, шорти та футболку, якщо треба.
В перерві принесуть водички і після всього матимете можливість сходити в душ. Рушник теж дадуть.
За це ви заплатите як мінімум в 5 разів більше, ніж за «пляжного» інструктора.
Повторюся, якщо ви повний новачок — краще в школу. І на групове заняття.
Деякі інструктори (і шкільні, і пляжні) кажуть: «Ооо, ю ноу рашшн! Ай кен тіч ю сьорф ін рашн». Це «тіч ін рашн», як правило, обмежується воплями «Грееебиии» і «Всааавай!». Кричать чомусь з характерним українськім акцентом.
На Балі є навіть російська серфшкола, і хоча я не чув негативних відгуків про них,
проте вчитися у росіянина серфінгу, це, мабуть, так само екзотично, як і вчитися у негра стрибкам на лижах з трамплину.
Пара занять і ви вже розсікаєте хвилі індійського океану.
Або ходите по берегу з дошкою, як справжній серфер
Крім серферів у морі водяться ще риба і рибаки.
Балійці — дуже дружелюбні і навіть велика кількість туристів їх не дуже і зіпсувала.
Звичайно, пляжні торгаші а-ля «пахлава вкусная мєдовая сарєхамі» впарять вам що завгодно: від пленого ролексу та окулярів до
купальних шорт, саронгу та трубки-плювачки з дротиками. Проте, впарять вам все це з найвищис ступенем дружелюбності.
Також, пам’ятайте — треба тогруватися. Якщо ви не будете торгуватися, то мало того,
що ви значно переплатите (іноді і в 10 раз), вас ще приймуть за клінічного ідиота.
Зі всіма іншими балійцямі, не зайнятими у торгівлі, можна продуктивно поспілкуватися — багато хто знає англійську.
Вони можуть підказати де смачно готують, скількі слід платити за таксі, дати невелику знижку на оренду дошки.
Чудові, відкриті люди.
Окремої уваги заслуговують місцеві вірування і пов’язані з цим традиції.
Переважна більшість населення Балі — індуїсти.
Індуїзм на острові з добрячою домішкою місцевих вірувань, традицій і міфів.
Деякі обряди, які виконують на Балі, відсутні навіть в Індії — батьківщині індуїзму.
В Індії такі обряди за сотні років поступово відмерли, а на Балі збереглися.
Храми на Балі всюди, але майже всі зачинені.
Можна лише подивитися на такі озеленені скульптури і потинятися навколо.
Скільптура і різба по каменю теж одна із фірмових «фішокі» Балі.
Звичайно, є просто цементні відливки, але спавжня різба зустрічається дуже часто.
Вівтар з дарами.
Дари на острові всюди.
Дивіться під ноги, щоб не вступити в такі дари і не накликати гнів Шиви або Ганєша.
Крім індуїстських зустріаються і інші, «китайські» храми.
Собаки на Балі всі однакової короткошерстної двороняжистої породи.
І теж дуже дружелюбні. Можуть за компанію сходити скупатись з вами.
Коти як коти. Багато безхвостих. І не зрозуміло, чи це така традиція — рубати котам хвости,
чи генетична аномалія, викликана інбрідінгом
Іноді ти прокидаєшся, дивишся у вікно, а за вікном — от така веселка.
Балі знаходиться менше, ніж в 1000 км від Екватора, тому в полудень сонце майже весь рік знаходиться в зениті.
Тінь в такі хвилини майже відсутня.
Незважаючи на можливість отримати опіки 2 ступеню, народ все одно валяється під сонцем.
Дуріан. На смак як тепле вершкове морозиво.
Проте аромат містить помітну нотку часникового гівна. В літак з таким фруктом не пускають.
Вуличка Кути. Місцевий транспорт це, переважно, мотобайки.
На тротуарі можна помітити залишки вранішніх дарів, потоптаних пішоходами
Провулок біля Поппіз ІІ, в який заїде не всяка машина.
Шматочок Куби на Поппіз ІІ (Поппіз ІІ — це така вузька вуличка, орозташована біля Поппіз І)
Поліцейська будка з рекламою Coca-Cola.
Туристична конячка.
Фольксваген тип 181 кур’єрваген. Європейська відповідь американському джипу. Машина для німецької армії.
Інколи в далеких краях можна побачити такі раритети автопрому, які навіть на картинках ніколи не бачив.
Пам’ятник сміливому маленькому індонезійцю з довгими руками і великими ногами.
Самий товстий переходний пішоход, якого я тільки бачив.
А кожен вечір на Балі щоденне видовище — захід Сонця.
І туристи, і місцеві виходять дивися це шоу.
Виходять від мала до велика.
Зважаючи на південні широти, Сонце сідає швидше, майже вертикально опускаючись за обрій.
Кольори неба, хмар та океану змінюються буквально на очах.
Коли Сонце сідає — сутінок майже нема.
Може, хвилин 15 всього.
Кожен день нове закатне шоу, не схоже на вчорашнє.
Незважаючи на терористичні інциденти у 2002 та у 2005 роках, Балі відновило репутацію безпечного острову. І, незважаючи на те, що колись маленька і тиха Кута перетворилася на шумне селище, заповнене туристами і вулично-пляжними приставучими торговцями, це місце на Землі все ще залишається справжнім райським куточком. З хорошими людьми, серфінгом і пластиком.
|
