|
захід сонця на річці Кінабатанган;
вечоріє і настає час збиратися на нічну прогулянку по джунглям
так виглядає суха ділянка тропи;
для прогулянок у лісі рекомендується сільський адідас (4 полоски adidas kampung),
цільногумовий, промокаємий
так вигляждає звичайна ділянка тропи;
немає сенсу вдягати чоботи, оскількі ноги все одно будуть мокрі, а воду з чобота вилити більш складно,
хоча, сільський адідас значно легше загубити в цій багнюці
гумові чоботи і кросівки потрібні не для захисту бів води (бо все одно ноги будуть мокрі),
а щоб ноги не забити і не поранити;
це не сама волога частина прогулянки, бо коли вода доходила до поясу, то я вже думав,
як врятувати фотоапарат та камеру, а не як зробити чергову фотку
чорний скорпіон
живе в тріщинаж та щілинах дерев, чекає, поки хтось проповзе поряд, хапає жертву, жалить та їсть
провідник пропонує потримати скорпіона в руках
це відносно безпечно
павук з черепом на спині
павук-риболов, розміром з чайне блюдце
це я фоткав гриби, а павука вже розгледів вдома, розбираючи фотки
(можна помітити, що у павука блищать очі)
ще один здоровенний павук
тарантул в дуплі
дощові джунгля вночі — це справжнє жаб’яче царство
вони теж, як і зимородки, нічого не бачать через фотоспалахи та ліхтарі і тому не тікають
у цієї жовтої жаби блакитні очі
жаба посміхається
отруйна жабка, трохи більше нігтя
на Борнео досі знаходять невідомі науці види жаб (і інших тварин)
комар п’є кров великої жаби
пташка без голови, спить
колонія «бавовняних жучків» (cotton bugs)
біля табору живе кілька варанів
і вони постійно припливають в гості
вони людини начебто і не дуже щоб бояться, але підійти близько до них важко
здорові ящірки, більше 1,5 мертрів від носа до кінчика хвоста, не враховуючи язика
а враховувати є що
це, звичайно, не дракони з острова Комодо, але все одно вражає
собаки, якби побачили цю тварюку, мабуть, повсцикалися б
цікаво, що в однієї ящірки не було кінчика хвоста;
спробувати смикнути її за хвіст, щоб дізнатися, чи відкидають вони хвіст,
як це роблять маленькі ящірки, я не ризикнув
цей варан зацікавився мною, і навіть спробував підійти
підійшов ближче, ніж на метр, подивився, і пішов геть
деякі відвідувачі, зустрічаючи цих тварюк ввечері, коли вже темно,
дуже лякаються і
починають кричати, що в табір прийшов крокодил
ще одне фото дикої борнейської бородатої свині
здивована макака
ці мавпи терпеливо сиділи на даху, і коли ніхто не дивився на стіл з продуктами,
стрибали на нього, хапали, що встигали і тікали назад на дах або в джунглі;
весь процес стрибання і хапання займав не більше 2 секунд
в сарайчиках, де живуть туристи, двері зачиняються на хитрий, але простий замок, щоб макаки не тирили речі;
а одна дівчинка не зачинила двері і макака забрала у неї із рюкзака пачку «малярону» і все з’їла на сусідньому дереві,
мабуть, для профілактики, бо епідемії малярії в той час не було
ще одна родина носачей
шукають молоде листя
представник місцевих комах,
а в лісі постійно літає купа великих метеликів
чисте небо вночі було тільки один раз і
свіла від зірок було достатьно, щоб плавати на моторному чавні без ліхтаря
поки я бігав діставав штатив, небо знову затягло хмарами
зате в ту ніч ми вдало з’їздили на рибалку;
всі риби, що ми зловили, були сомами, а деякі з них можуть видавати звуки, схожі на квакання
Лан, головний менеджер-провідник табору зі здобиччю
в денній прогулянці в дженглях є великий плюс — немає москитів
хоча, насправді, навіть після сезону дощів, москітів небагато,
в лісах під Києвом в кінці травня комарів значно більше
галявинка з’явилася після того, як старе велике дерево впало і
дало дорогу молодим деревцям;
через пару років зникне
якщо уважно дивитися по сторонам, можна побачити дещо цікаве
кручена ліана
витримала вагу чотирьох осіб, а більше на неї не помістилося
на Борнео живуть найменші в світі слони, вони не живуть на одному місці,
а мігрують вздовж ріки, перепливають її — вони чудові пловці
нажаль, ми запізнилися — слони пройшли цю місцевість
за тиждень до нашого приїзду,
пройшли прямо через табір,
і залишили по собі купи слонячого лайна, як свідоцтво того, що провідники не брешуть
шматочок джунглів і тропа
(відкривається в новому вікні)
сплетіння ліан
ліани найдовші в світі рослини (мабуть, найдовші в світі живі організми)
виростають до 2 кілометрів довжиною
деякі ліани обплітють дерево, потім дерево гине, вигниває,
і залишається ажурна колона з ліан
в джунглях можна не кричати, все одно ніхто не почує;
щоб якось подати сигнал, треба стукати по таким пласким кореням,
низький звук, який при цьому виникає, знаяно краще проходить крізь товщу зелені і його чути на векикій відстані
молодий орангутан, дикий
ми питали у провідника, чи нападали дикі тварини на відвідувачів
абюо
були якісь інші нещасні випадки з відвідувачами табору
виявилось, що нічого такого не було
лише один фотограф отримав ляпаса по шиї від орангутана
фотограф відходив спиною вперед, намагаючись знайти найкращий ракурс зйомки одного органгутана,
і не бачив, що за спиною у нього сидів інший примат
коли він уперся в нього спиною, то отримав ляпаса по шиї,
а могло б бути і гірше, орангутани дуже сильні
от такий мілашка
острови біля західного узбережжя Борнео, вид з літака
Великих масивів джунглів або дощових лісів на Землі залишилось не так вже і багато і темпи їх зникнення високі. Джунглі зараз є в південно-східній азії, в басейні ріки Конго в Африці та Південній Америці в басейні Амазонки. Тож, навіть нинішнє покоління має шанси залишитися без цих лісів, хоча я сподіваюсь, що цього не трапиться. Щодо мене, то я отримав те, що хотів: і джунглі, і дику флору, і фауну.
|
