|
Погода в Сайгоні була, як і завжди — спекотна та волога. Прогноз обіцяв вологу спеку і дощ до обіду, дощ та вологу спеку після. А з півночі насувалися дощі та спека з високою вологістю. Хоча та спека, що насувалась була на 2 градуси менше. Спочатку було важко рухатись, адже різниця температур із Києвом була близько 40 градусів. Треба було ловити таксі, а я все стояв, вдихаючи вогке Сайгонське повітря та намагався прийти в себе після 9-тигодинного перельоту. Якісь таксист-помогайло дуже настирно пропонував таксі «Ай, міста! ОК таксі, дуже ОК! Дешеве, з лічільником». Ну, пішли. Помогайло побігав-побігав, каже: «Ай, міста! ОК! таксі з лічильником поїхало, є без лічильника дешеве. 35 баксів лише! ОК?». Я сказав, що не розумію його і показав 7 пальців - типу, я плачу 7 баксів, ОК!. «ЩО!!! всього 7!? знущаєшся! ти вже був у Сайгоні?» Я кажу - ага. «А... ну, бувай, хев е найс тріп!» з розчаруванням сказав таксист-помогайло і побіг назад до дверей аеропорту, з яких ще виходили пасажири рейсу Москва-Хошимін. Побіг шукати нову жертву індустрії гостинності.
в цей раз помітив зенітки на аеродромі
гніздо ПВО
правильно, щоб у кабіні не напекло, віконечка треба завісити
вчьорашнім випуском газети «Сайгон вечірній»
новий термінал міжнародного аеропорту Тан Сон Нат (Tan Son Nhat)
фото зроблено вранці, коли рейсів ще не було
вид з балкону готелю на вулицю в районі Фам Нгу Лао
це єдиний номер, що я знімав в Сайгоні не тільки з вікном, але і з балконом, бо номери без вікна дешевші
провода так само макароняться під спекотним в’єтнамським сонцем
це, мабуть, самий страшний нічний кошмар Свирида Петровича,
який працює електриком, наприклад, у ЖЕКу №3 міста Вишгород
хоча, електрики з місцевих ЖЕКів досить жваво колупалися в цьому електроспагеті
я проходив повз Нотр Дам де Сайгон і, о диво! — він був відчинений
всередені собору
звичайний собор, тільки дуже жарко, і проповідь в’єтнамською
підлога виглядає як ілюстрація з книги про оптичні ілюзії
(через 2-3 хвилини глядіння починає паморочитися в голові)
вітражі помітні тільки зсередини собору
на одних узори, на інших — біблейські сюжети
однакових немає
майже всі стніни в соборі облицьовані такими табличками
«Вічне дякую»
статуя Діви Марії з неоновою підсвіткою виглядає дещо незвично
Сайгон — місто, яке ніколи не спить
(як мінімум в центрі — точно не спить)
на фото головний ринок Бен Тань (Ben Thanh)
коли Бен Тань закривається на ніч, навколо нього на вуличках організовуються такі нічні ринки
так що, як в 24-00 вам знадобиться футболка з написом «Saigon Beer», сувенірні палички або ролекс за 20 баксів,
то тут все це можна купити без проблем
Lotteria — місцевий аналог Бургер Кінгу чи Макдональдсу
перехрестя вулиць Nguyen Thai Hoc та Tran Hung Dao та реклама Perfect USA
в центрі на перехрестях стоять такі стовби, полегшуючи вам процес орієнтевання на місцевості,
якщо у вас є карта, звичайно
go 2 eat, go 2 bar, go 2 sleep, і ще кудись go (нерозбірливо)
найдешевша кімната в дешевому готелі — 8 USD
вікна немає, за шторами — отвір у вентиляційний колодязь
душ і туалет на поверсі, але вони тільки для цієї кімнати, відмикаються іншим ключем
є ще вентилятор із жахливим скрегітом
центр управління роботою вентилятора
головпоштамт міста Хошимін
всередині можна подивитись на старі карти Сайгону та околиць, побачити портрет Хошиміна та відправити додому листівки
пам’ятник біля головпоштамту
хлопець і дівчина показують радянському спутнику ПС-1, куди летіти
Сайгон-рівер значно вужче, ніж Дніпро
але кораблі заходять дуже великі
на моїх очах корабель отримав ім’я Glory
бабуся на вулиці Сайгону продає зелені манго та спеції до зеленого манго
за 5 долларів та 5 годин я доїхав із шумного Сайгону в спокійне і тихе містечко Муй Не
встиг подивитися захід сонця
чудовий краєвид, правда?
провідав старого знайомого
старому знайомому, здається, живеться несолодко —
на лапи надягли якісь кайдани
тримайся, медведику
в цей раз в Муй Не був вітер, хвилі і кайтери
кайтери — це такі люди, які, ганяють по морю за повітряним змієм
перестрибують хвилі в прибої
просто гонянням по морю кайтри не обмежуються і інколи вистрибують з води метрів на 3-8-10
пляж в муйне — з хвилями та кайтами
торговці на привалі
трофейний джип в прекрасному стані
зараз возить туристів по міцевим цікавинам — кольоровим дюнам
ще раритети:
2 Урала, 1 Сітроен і 1 Уазік
(Citroen Traction Avant — йому мінімум 51 рік)
пляж Муй Не ввечері
діти щось шукають на лінії прибою
можливо, мушлі-ракушки, а може, втрачені туристами сережки-обручки
човників, здається, побільшало
минолого разу, мій товариш, роздивляючись цю фотку, сказав, що стовб на ній зайвий
перефотав без стовбу
шматочок африканської савани у серці тропічного В’єтнаму
прогулялися пустинею
намагався повторити фотку «Вітер» — стандартне фото Windows для робочого столу
побачили залишені прибульцями споруди
(що воно таке, ми так і не дізналися)
відвідали виробництва солоних снеків
тепер я знаю, звідки береться сушена рибка під пиво, яка продається у кожному магазинчику в Україні
рисові поля і пальми по дорозі до Нья Чангу
рисові поля, пальми, гори і хмари
ці рисові поля зеленіші, ніж англійські газони в букінгемському палаці
культові споруди — чамські башти
десь in the middle of nowhere між Муй Не і Нья Чангом
|
