Сайгонські байки
Part II

В Нья Чангу я прийшов в той самий готель, в якому був минолого року. Я, повідомивши, що вже зупинявся в цьому готелі, попросив про знижку. Я не очікував, що мене впізнають, але чувак з рецепції сказав: «А, да, пам’ятаю, ти був ще з хлопцем і дівчиною, ти з У Кра Ї На». Приємно. Виторгував знижку у 2 долари. Чувак з рецепції відразу ж спробував продати мені квиток на автобус назад до Муй Не зі 100% накруткою, щоб компенсувати щойно надану знижку. Але в кінці-кінців домовились про продаж квитка за звичайною ціною і компенсувати знижку йому не вдалося.

Я приїхав в Нья Чанг попірнати з трубкою, подивитися на корали і погодувати риб. Але погода була не дуже вдалою для снорклінгу — був сильний вітер і вода буда приблизно +20С. І ще постійно йшов дрібненький дощ. Незважаючи на виданий мені гідрокостюм і на мою тягу до краси підводного світу, холод переміг, я змерз і половину поїзки просидів біля камбузу, намагаючись зігрітися. Оскількі крім мене на кораблі були лише місцеві туристи-в’єтнамці (була ще пара фрідайверів з Німеччини, але вони виявились загартованими моржами, не змерзали і всю поїздку провели у воді), я вперше відчув себе «нєгром в рожевій кофточці» — вся в’єтнамська делегація захотіла зі мною зфоткатися. Ех, треба було позбирати з них за це гроші...

пляж Нья Чангу
ньячангський залив належить до найкрасивішіх заливів світу

така собі місцева в’єтнамська Копакабана

у Нья Чангу було холодно (всього +24С) та постійно йшов дощ

таки вдалося знайти минулорічне новорічне привітання
перерив всі набори в барі, потім весь персонал підходив і питався, що я шукав і що знайшов

в порту кораблики вишукувалися по зросту

Вінперл і найдовша в світі канатна дорога над морем

в порт зайшов плавучий готель

міцевий аналог маршрутного таксі

місцеве населення з нудьгою дивиться, as life passing by

рибу ловлять вночі і рибалки використовують лампи як приманку
красиво виглядає — море покрито вогниками
це я хотів сфоткати таку лодку для нічного лову риби, але поки діставав фотік вийшов чувак і почав сцяти на двигун

рибацьке поселення на воді

судячи з телевізійних антен на кожному сарайчику, поселення постійне

а деякі рибалки жувуть в отаких скворєчніках

там чувак під домом на карачках сидить
в такий дім п’яним не повернешся, шию точно зламаєш

метелики
двостороння вишивка, на звороті теж «лицьова» сторона, ніяких вузликів і ниточок
дуже красиво, дуже дорого

панорама ньячангу, вид з балкону
300 кБ, відпривається в новому вікні

особливу увагу хочу приділити в’єтнамським дорожнім знакам
ось, наприклад, знак «ніяких сайкло», водій сайкло і його транспортний засіб

такий самий знак із Сайгону
«ніяких тюленів на сайкло»

комбінований варіант: «ніяких тюленів на сайкло і ніяких вєліків»

коса полоска, як правило, знаходиться за об’єктом заборони

байкам, сайклам і вєлікам направо повертати можна, а машина в той провулок просто не влізе,
знак, мабуть поставили, щоб ніхто навіть не пробував пропхатися на машині

знаки із зображенням людей різняться не тільки від міста до міста
цей знак із центру Сайгону

цей із Нья Чангу

модифікована версія знаку з Нья Чангу
(я бачив його в минулу поїздку і думав, що цей акт вандалізму вже замінено)

різні варіації знаків можна знайти навіть на одній і тій самій вулиці
на цьому хлопчик з дипломатом потягнув дівчинку в бік моря

на цьому знаку хлопчик з барсєткою тікає від дівчинки з сумочкою

а це, взагалі, просто ахтунг якісь
ці три знаки «обережно — діти» із Муй Не

поворот може бути крутим

дуже крутим
і не дуже крутим, але «не дуже крутий» я не сфоткав

на цьому місці авто може в’їхати в жопу вантажівці
(водіям мотиків боятися нічого)

попереду перехрестя або хрест або плюс
(на нашому знаку перехрестя зображується у вигляді літери «хи»)

деякі знаки можуть неправильно намалювати або неправильно прикріпити

є і зовсім таємничі з будинком і ялинкою
(хоча найближча ялинка знаходиться десь поблизу Китаю)

нівроку прогулявся

Да, байки. Сайгон, як відомо, це світова столиця байків. В Сайгоні байків дуже багато. Коли народжується новий в’єтнамець, на заводах Хонди, Сузукі або Веспи з конвеєру зходить новенький мотобайк. Мотобайк і в’єтнамець обов’язково знайдуть один одного і проведуть довге чудове щасливе життя, наповнене тисячами кілометрів і тисячами літрами зеленуватого пального, яке продається в пластикових пляшках на узбіччі. На мотобайках в’єтнамці живуть: на мотобайках вони зустрічаються з друзями і коханими, народжують дітей і виховують їх, відвозять дітей в школу, на байках вони готують і продають всякий харч, снідають, обідають, сплять після обіду, вечеряють, на байках возять туристів і експатів, на байках говорять з друзями просто так і по телефону, набирають СМС, давлять прищі, створюють жахливий трафік і лякають ним туристів (експатів не лякають, бо експати вже звикли) і роблять ще безліч речей. Єдине що, нажаль, фотки не передають той трафік, який царить на вулицях Сайгону і який лякає туристів...

Далі без коментарів.